І знову день... і знову ніч...
І час пливе у сиву даль...
Присяду тихо і запалю я піч,
І пошукаю свій греаль...

В своїй душі я розберусь,
І розкладу усе я по поличках,
І за життя своє візьмусь
Та розберусь в своїх я звичках...

І щось зміню, а щось залишу,
І серце я закрию від усіх...
І лиш у цю прекрасну тишу
Я зрозумів - життя не сміх...

З життям всі жарти не хороші,
І хоч живем один ми раз
Та ми усі і так, "хороші",
І помилки ми робим раз у раз...

На них життя нас жити вчить,
І щоб ми жили й не тужили...
А ті помилки і ту мить
Ми проживем, чи вже прожили...

Я зрозумів - ніхто не зрозуміє
Для чого він живе на цій Землі...
Греаль загублений... ніхто і не зуміє
Його знайти на грішній цій землі...