Солдате наш! Тобі пишу я лист,

Пишу подяку вічну я для тебе,

За те, що чуєш кулі свист,

Стоїш за нас, а не за себе…

Ніхто не знає як ти там,

Ніхто не знає що з тобою…

Тримайся брате! Не давай катам

Вчинити звірства над собою!

Пишу від групи, бо всі ми

Чекаємо тебе живого…

Живи солдате! Ні війні!

Так кажуть всі аж до старого….

А ти стоїш під обстріл «градів»,

Під вами спаленна земля.

Від мінометів й автоматів

Уся порита, мов рілля…

Ми вірим в святість боротьби,

Ми вірим в вашу перемогу!

А ти живи солдат! Живи!

І за свободу дай нам змогу!

Тебе чекають батько й мати,

Дружина й діти ждуть тебе…

Дівчина вірна… Чуєш, брате?!

Ми всі чекаємо тебе!

хех табір, табір...)))

Ідуть літа,  так швидко і невпинно,

І кожний рік у вас щасливий день,

В цей день вітаєм вас сумлінно,

У цей прекрасний літній день!

І день народження наступить знову,

Такий щасливий день в житті.

І кожний раз відкриєте щось нове,

Що помагає жити на землі.

Всі дружно вас ми привітаєм,

Уся Агатівка вітає вас,

І знову ми вас тут чекаєм,

І не забудьте більше нас.

Бажаєм миру вам, любові,

Бажаєм щастя повний дім,

Щоб дні були в вас кольорові,

Печалі й смутку не було у нім!

Щоб ви жили, раділи, що живете

На Богом даній вам землі,

Щоб ви цвіли, й раділи що цвітете

Немов калина, при самій воді.

Щоб літ ще сто жилося вам прекрасно,

Щоб ви жили, немов в раю,

І сонце хай вам світить ясно,

І щоб ви чули : «я тебе люблю».

Щоб грошей в вас і кури не клювали,

Щоб ви знайшли покликання в житті,

Щоб інші в приклад вас всіх брали,

Щоб пощастило вам надалі в майбутті.

І ще раз дружно знову привітаєм,

Щоб заспівала ваша вся душа,

І знову скажемо: « Вітаєм вас, вітаєм!»

І щоб раділа вся Агатівська сім’я!

За пару гривнів ти продав країну,
За пару гривнів ти продав свою сім’ю,
Да ти як Юда, зрадник України!
А я за неї кров свою проллю….

Тікаєш з Сходу ти на Захід?
Так ти хотів в росії жить!
То їдь в росію! А про Захід
Забудь ти зрадник, хватить нить!

Там пацани воюють наші!
Вони вмирають за твій дім!
А ти гуляєш… не по раші…
А по землі оцій святій….

Ти що казав? Що ми бандерівці? Фашисти?
А сам кого ти запросив у дім?
Братів по крові? Ні! Рашисти
Пригнали танки на твій двір!

Прийшли не з миром, а з війною,
А ти тікаєш знов до нас…
Прийшов сюди, та що робить з тобою?
Мій зрадник-друже, вже прийшов твій час…

Прийшов твій час, щоб захистить країну,
Щоб змити кров’ю зраду ту свою….
І щоб казав: «люблю свою Вкраїну
За землю рідну кров свою проллю »
Так ти воюй! Як хлопці воювали,
Які загинули, щоб вберегти тебе!
Щоб ти міг жити, хоч і знали
Що ти продажний…. Не берегли себе

Від лютою москальської навали,
Немов орда у давні ті часи…
Солдати наші нас там захищали
Як козаки, стояли на віки…

Живим подяка… вбитим шана…
А вам, продажні байстрюки
Зневага вічна! Бо ця рана
Не заживе ще довгії роки….