Незалежа країна - моя Україна,
Незалежні і ми - її козаки!
Тоді скажіть, за що країна
Да та страждає? Де ті вояки?
Де ті, що тут  стояли до загину?
Де ті, що волю нам дали?
Вони за неньку-Україну,
Навіки в землю полягли...
Ми знищуєм оцю перлину,
Яка дарила нам життя....
Ми знищуєм свою країну...
Своїх людей... Своє життя...
Ви так схотіли - ваше право
Кого до влади допускать....
Але не ваше теє право
Що землю власну продавать!
Ви зрадники! Як той Іуда
За тридцять срібняків здали
Свою країну... Та немає чуда....
І свою волю продали....
Не ті часи... минуле не вернути,
І не вернути тих людей,
Що згинули... та не забути
Їх світлий розум сповнених ідей!
І москалів все більше поміж нами,
До влади вже добралися вони....
Вбивають славу, Україну! ну а вами
Лиш граються, як із маленькими дітьми....
І хоч країна незалежна
І хоч живуть в них козаки
Та їх так мало.... незалежних...
І повмирали тії вояки