Є два життя - на скільки різні,
Один в снігу на Сході спить
Де чути залпи "Градів" грізні,
І де війна з росією кипить...

А другий, заплативши гроші,
(Чи батько має там зв’язки)
Гуля собі по світі гожім,
Та не минає кабаки...

А там війна, вмирають в ній солдати...
Солдат, що не боявся йти у бій
Вже бачив грізні дула автоматів,
І ворогів - яких неначе рій....

Ну а мажор "понти" всім розкидає,
Розказує, який він тут крутий....
І на життя людей він не зважає,
Для нього лиш гуляй і пий...

Сидить хлопчина, мерзне на морозі,
І автомат тримає у руках...
Його життя іде не по дорозі,
Складний й тернистий його шлях...

А другий хлопець десь гуляє,
Танцює в клубі, п’є вино...
На смерть людей машиною збиває,
Заплатить... Скажуть так було...

І їжі в хлопців не багато...
Води там не хватає їм...
Передають щось мама й тато,
І волонтер вже покидає дім...

В мажора - пір. Він там шикує.
Ікра, салати, риба, хліб...
Дарма харчі він так марнує...
Не зрозуміє це вже він...

В солдата форма шита-перешита,
І ту - купив він сам собі...
І дірка, що в броні пробита
На згадку, про важкі бої...

Скажу я так, вам люди добрі,
Не треба відвертатись від війни...
Вона для всіх - хто спить в окопах,
І хто не бачив ще біди...

Ми всі воюєм за свободу,
Хоч не на фронті, а в своїх містах..
Війна дає нам всім роботу,
На чисту совість у думках...

Хто волотер, хто просто помагає,
Хто не бере від інших хабарі...
Хто молиться, у Бога хто благає,
Життя солдатів Боже збережи!

Я написав... а висновки за вами...
Чи зрозумієте мене, чи ні...
Та знаю - перемога лиш за нами!
І мовлю знову, Ні війні!