Виховуй правильно дитину,
Виховуй патріота нашої землі...
І не тварину, а людину,
Виховуй ти на нашій цій землі...

І щоб була свідомість у дитини,
Націоналіст, чий дух ніколи не вмира,
І поважав ЗакониУкраїни,
Їх захищав.... і щоб любов була...

Любов до неньки України,
І до батьків ніколи не згаса...
І щоб стояли в захисті країни,
І щоб душа в народу ще була...

І щоб ви чули "Слава Україні!",
І щоб лунав повсюду гімн....
"Героям Слава!" чулось по країні,
І була гордість, мужність в нім...

Виховуй мудру, чесну й сильну,
Бо в цьому є народна сила,
Виховуй добру, ніжну, пильну,
І щоб була розумна, мила....

Не бидло, не савок і не хахли,
А нація жива і вільна!
І щоб такими діти в нас були,
Бо наша нація не бідна!

Повині діти наші знати,
Хто ворог їм! Хто їх батьків вбивав....
Повині долю власну мати,
І волю в них щоб ворог не забрав...

Виховуй правильно, не забувай,
Як ми боролись за свободу,
Виховуй правильно, і пам’ятай,
Не заберуть у нас свободу!

Навчай, виховуй і плекай
Своїх дітей як неньку рідну...
Виховуй їх! І скажуть вам " нехай,
Лиш бережи цю землю рідну!"

Тоді щасливі діти будуть,
Тоді і ми спокійно будем жить,
І виховання наше не забудуть,
І будуть землю рідную любить....

Ми вже повстали проти влади,
І ще не довго їм так жить,
Бо як прийде народ до влади,
Тоді не будемми тужить....

Не президент, що віддає прикази,
Що дозволяють так вбивать людей....
А снайпери виконують накази,
Стріляють і вбивають тих людей...

І Яника, як ту собаку
Потрібно гнати з нашої землі,
Та розтрілять, як комуняку,
За тих героїв, що блукають по імлі....

Армянин, білорус і українець -
Це перші вбиті в цій війні...
Вони герої! не загинуть
Вони у пам’яті людей, сім’ї!!!

Не спи мій друже, озирнись,
Поглянь, що влада наробила,
Бо ти не крайній, подивись,
Як люд простий міліція побила....

Як ті "курчата" українців б’ють,
І як за гроші люди продаються,
І кров людей ріками ще проллють,
Лиш патріоти не не здаються....

І б’ють без суду, без підстав,
Або ж за грати нас кидають,
І не один уже пропав,
А багатьох уже шукають.....

Ми їм мішаєм знищити країну,
Ми стержень української душі,
І не дамо ми знищить Україну,
І залунають знов повстанськії пісні!

І знов почуєш: "Ще не вмерла Україна",
Бо я живий і я готовий зброю взять!
Бо ми живі, і вільна наша Батьківщина,
Бо є душа, яка не дасть її продать!

Космос

Сидиш ти сам, і мрієш ти,
Літаєш десь в думках безкрайніх,
І від думок ідуть мости,
Немов немає їх тут крайніх....
А мрії ті блукають мов планети,
Ти знаєш їх; вони далеко...
Думки літають мов комети,
Їх міліони... мов лелеки
Вони летять до тебе в душу -
То радують, а то приносять сум...
Багато з них забуть я мушу,
Та доторкнуться знов душевних струн...
Життя - це космос, невідоме,
Незвідане буття людей,
Щось ми незнаєм, щось відоме,
А щось ховаєм від дітей...
Дві сторони - буття і духовна,
Такі заплутані, нелегкі...
Дві сторони - добро й гріховна,
Де тьма царить... немов у пеклі....
А де панує світло й благодать,
І де живем щасливі і веселі...
І можна ще багато вам сказать...
Життя - це космос, це - качелі....

Люблю тебе... і ти це знаєш...
Люблю тебе... скажу тобі я знов...
І знаю я, що ти мене кохаєш,
І ти моя... скажу тобі я знов...

І хоч не ангел я, та все ж,
Я все зроблю для твого щастя,
Не ідеал, і ти це знаєш теж,
Тебе люблю... моє ти щастя...

Моя ти радість, сонце ти моє,
Мій порятунок у скрутну хвилину....
Віддам я все лиш за життя твоє,
Віддам я все у цю прекрасну днину...

І рідко щось дарую я тобі,
Нема ні квітів, ні подарків...
А лиш вірші, і лиш вірші...
Та не замінять тих подарків....

І може щось не так, пробач...
Пробач, що не такий, як ти хотіла...
Та я зроблю усе, побач,
За те, щоб ти мене любила....