Тебе я бачу в своїх снах,
І в них до тебе я звертаюсь,
Та наганяє біль і страх,
Та мить, коли з тобою я прощаюсь...

А наяву тебе я бачу рідко,
І час спливає, і летить,
Та на душі становиться так гірко,
Коли приходить розтавання мить...

І ми пішли, у різні боки,
У різні села та міста,
Та не забудуться ті кроки,
Якими доля нас звела....

А ми ж зустрілись випадково,
Хоча... а може це й не так?
Ти посміхалась знов і знову,
Для мене був це ніби знак....