Гріховна наша доленька народна,
Гріховні й ми, не маємо душі....
Й не лине більше пісенька народна
Не лине щирий український сміх!
Повсюди чути мову нам чужую,
Усе не наше, все чуже!
І гірко нам за доленьку такую,
Пропали ми... не наше, а чуже...
Давно історія забута,
І переробленна на лад чужий...
І воля кровію здобута забута!
Чужий і ти... і ти чужий...
О нене рідна! Земленько моя!
Тримайся, ми з тобою!
В руках цих наших доля та твоя,
Що гине! Разом і зі мною...
Боріться люди! В нас вона одна!
Одна в нас доля, горе і страждання!
Одна країна в нас, одна!
Роки страждання і чекання....
Чого начхати вам на неї,
На свою долю, на людей,
Які за неї, лиш за неї
Вмирали... немає тих людей...
О Боже наш! Молю Тебе!
Ти збережи її як рідну душу...
Народе наш! Прошу тебе!
Ввідай життя... як я віддати мушу...
Гріховні й ми, не маємо душі....
Й не лине більше пісенька народна
Не лине щирий український сміх!
Повсюди чути мову нам чужую,
Усе не наше, все чуже!
І гірко нам за доленьку такую,
Пропали ми... не наше, а чуже...
Давно історія забута,
І переробленна на лад чужий...
І воля кровію здобута забута!
Чужий і ти... і ти чужий...
О нене рідна! Земленько моя!
Тримайся, ми з тобою!
В руках цих наших доля та твоя,
Що гине! Разом і зі мною...
Боріться люди! В нас вона одна!
Одна в нас доля, горе і страждання!
Одна країна в нас, одна!
Роки страждання і чекання....
Чого начхати вам на неї,
На свою долю, на людей,
Які за неї, лиш за неї
Вмирали... немає тих людей...
О Боже наш! Молю Тебе!
Ти збережи її як рідну душу...
Народе наш! Прошу тебе!
Ввідай життя... як я віддати мушу...
Немає коментарів:
Дописати коментар