Цей вірш написаний не мною,
Цей вірш так пише вся душа моя...
Я так скучаю за тобою,
Ну де ти, де ти доленько моя....

І знову дощ, і знову непогода...
Сумне становище моє...
Коли настане час? коли погода
Проллється на життя моє...

Вона далеко... так погано
І гірко на моїй душі....
І все було б не так погано,
Та знов сумні мої вірші....

Що робить там, з ким веселиться,
Чи може вже не любить так мене?
А я люблю... і зажуриться
душа моя... люблю тебе....

Заради тебе хоч на все,
Забив на на п’янство і гулянки....
Пролила світло у життя моє,
Ти так проста, не як панянки...

Але між нами кілометри,
І сум в мені живе давно...
Пройдуть, залишаться лиш метри,
Бо я не бачив вже тебе давно...

О так прекрасний день сьогодні,
І хоч дощить, та всеодно
Тебе побачу я сьогодні
Тебе обніму я сьогодні
Бо ти моя, і ми одно!