і знову ніч безсонна буде... 
і знов рядки... сумні рядки... 
вона мене вже скоро так забуде.. 
та в серці в мене на віки… 

не буде більш прогулянок по місту,
в чужих обіймах зараз ти…
хоч це пишу я не по змісту,
і будеш зла на ці рядки…

та лиш в віршах знаходжу спокій,
і лише в них душа моя…
і все що було цих два роки,
терном у серці пророста….

Частину серця забрала з собою,
Натомість біль лиш завдала…
Ми не побачимось з тобою,
Мене же смерть до себе забрала….

На тебе зла я не тримаю,
Прошу одне, щасливо ти живи…
Мене на світі більше вже не має,
Я оберіг твій, так мене люби…

І знову ці безсонні ночі…
І не зі мною більше ти…
То досі бачу твої очі…
З тобою бачу досі сни…