Десь чути вистріл... і падає додолу...
Із рани кров тече немов ріка...
В очах темніє... хочеться додому...
Й душа на небо тихо відліта...

Він впав... прикрив свою країну...
Прикрив себе, щоб вільно ти тут жив...
За твоє щастя він в бою загинув...
За тебе він себе не пожалів...

Він впав на землю, в небо подивився...
Згадав батьків, дружину і дітей...
Він смерті в очі пильно так дивився...
Зробив усе, щоб зберегти людей...

Десь чути вибух... знов салюти...
І знову гроші в небо полетять...
У нас же люди ніби і не люди...
І як дивитись на "телят"?

Мажор? та пофіг - не боюся...
Не все ти купиш у житті...
На тебе точно не молюся...
Тут ти ніхто, і будеш ним...

Пишу до тих, для кого гроші
Дорожче неньки, рідної землі...
Хто вже забув закони Божі...
Хто загубився у пітьмі...

І хто продав вже батька й маму...
Для кого гроші - це його сім’я...
До вас пишу, і досить вже обману,
Бо кров’ю вже окропленна земля...