Пробач мене якщо можливо,
Пробач заревнощі мої,
пробач, що доля так примхливо
Спотворює всі сни мої....

Я так стараюся вдавати
Що добре все в житті моїм.
Та болю щиро не сховати
Й не зрозуміть устам твоїм...

Не зрозуміти лиш одного,
Що я ревную знепроста.
Твої слова: "Було б до кого",
А може є? Бо доля непроста...

Прошу, пробач! Не треба болю
Більш завдавать мені й собі,
Бо я люблю тебе до болю,
І це так хочу довести тобі....

Пробач за все, має кохання,
Образу ти на мене не тримай.
Бо я люблю! Лиш це страждання
Мене вбива! не відпускай...

Пробач мене, моє ти сонце,
Пробач за все, що я зробив...
Пробач мене! я знаю сонце
Що я неправильно так жив...

Пробач що я ревнивийв тебе,
Пробач що біль той спричинив,
Пробач мене... життя без тебе
Моє пусте... себе я не простив....