Я знаю, його ніхто не прочитає,
Я знаю — він піде у забуття...
Цей вірш для того, хто не знає
Що я існую... Про буття...

Для її батька, це для нього
У цей прекрасний його день...
Пишу послання не від когось,
А лиш від себе... кожний день...

Вона для мене — зірка в небі,
Вона — відкрита і проста,
Вона — світліше сонця в небі,
Вона — прекрасна, й лише та...

Лиш та, кого я так люблю,
Лиш та, кого не замінити,
Лиш та, що в сні і наяву,
Лиш та... нічого не змінити...

Та зрозумійте ви мене,
Нема дорожче неї в світі...
І ця любов нас не мине.
Вона одна... на цілім світі...