Мій друг найкращий, це для тебе,
Цей вірш про доленьку твою.
І не писав це я для себе,
Писав тобі... І крок роблю...

Історію свою тобі не зберегти,
І хай не кожний знає це про кого
Та знаю я, і зрозумієш ти,
Що лиш до тебе лине слово...

Я не психолог і не ліки
Мені виписувать тобі,
Та знаю я народні ліки,
Щоб вгамувати біль душі....

І не ховай так глибоко у серці
Оте, що рветься так на волю із душі.
Розкрий себе, усе що в серці
Ти розкажи йому, і не потрібні тут вірші...

І буде так, як це повинно бути,
І відповідь ота переверне усе...
Незможеш біль оцей забути
Якщо промовчиш... от і все...