Війна-війна... кругом одні руїни...
Розруха... Холод... Голод і біда....
Війна-війна... Це горе для країни...
Війна... ти знов людей вбива....

Та будь війна ти проклята до віку,
За сльози тих, хто втратив там дітей....
Бо рікам сліз не має в світі ліку,
Бо ти несеш багато так смертей....

Війна-війна... І вороже ти лютий,
Ізгинь і ти в кровавих цих боях...
Війна-війна... І як з тобою бути?
Бо кров’ю вже окроплені поля...

Та будь ти ворог проклятий до віку,
За сльози жінки, матері дітей...
Від горя їх не має в світі ліків,
Не повернеш загиблих тих людей....

Ти пропади! Ти згинь в моїй країні!
Щоб ми не чули слово це - "війна"...
Війна-війна... Востанемо з руїни!
І чути клич: "До бою вже пора!"

І ми повстанем в битві проти тебе...
Війна! І ми твої сини...
За батька й маму, за сестру, за себе,
Багато з нас вже бачать мирні сни


.....