За пару гривнів ти продав країну,
За пару гривнів ти продав свою сім’ю,
Да ти як Юда, зрадник України!
А я за неї кров свою проллю….
Тікаєш з Сходу ти на Захід?
Так ти хотів в росії жить!
То їдь в росію! А про Захід
Забудь ти зрадник, хватить нить!
Там пацани воюють наші!
Вони вмирають за твій дім!
А ти гуляєш… не по раші…
А по землі оцій святій….
Ти що казав? Що ми бандерівці? Фашисти?
А сам кого ти запросив у дім?
Братів по крові? Ні! Рашисти
Пригнали танки на твій двір!
Прийшли не з миром, а з війною,
А ти тікаєш знов до нас…
Прийшов сюди, та що робить з тобою?
Мій зрадник-друже, вже прийшов твій час…
Прийшов твій час, щоб захистить країну,
Щоб змити кров’ю зраду ту свою….
І щоб казав: «люблю свою Вкраїну
За землю рідну кров свою проллю »
Так ти воюй! Як хлопці воювали,
Які загинули, щоб вберегти тебе!
Щоб ти міг жити, хоч і знали
Що ти продажний…. Не берегли себе
Від лютою москальської навали,
Немов орда у давні ті часи…
Солдати наші нас там захищали
Як козаки, стояли на віки…
Живим подяка… вбитим шана…
А вам, продажні байстрюки
Зневага вічна! Бо ця рана
Не заживе ще довгії роки….
За пару гривнів ти продав свою сім’ю,
Да ти як Юда, зрадник України!
А я за неї кров свою проллю….
Тікаєш з Сходу ти на Захід?
Так ти хотів в росії жить!
То їдь в росію! А про Захід
Забудь ти зрадник, хватить нить!
Там пацани воюють наші!
Вони вмирають за твій дім!
А ти гуляєш… не по раші…
А по землі оцій святій….
Ти що казав? Що ми бандерівці? Фашисти?
А сам кого ти запросив у дім?
Братів по крові? Ні! Рашисти
Пригнали танки на твій двір!
Прийшли не з миром, а з війною,
А ти тікаєш знов до нас…
Прийшов сюди, та що робить з тобою?
Мій зрадник-друже, вже прийшов твій час…
Прийшов твій час, щоб захистить країну,
Щоб змити кров’ю зраду ту свою….
І щоб казав: «люблю свою Вкраїну
За землю рідну кров свою проллю »
Так ти воюй! Як хлопці воювали,
Які загинули, щоб вберегти тебе!
Щоб ти міг жити, хоч і знали
Що ти продажний…. Не берегли себе
Від лютою москальської навали,
Немов орда у давні ті часи…
Солдати наші нас там захищали
Як козаки, стояли на віки…
Живим подяка… вбитим шана…
А вам, продажні байстрюки
Зневага вічна! Бо ця рана
Не заживе ще довгії роки….
Немає коментарів:
Дописати коментар