Космос

Сидиш ти сам, і мрієш ти,
Літаєш десь в думках безкрайніх,
І від думок ідуть мости,
Немов немає їх тут крайніх....
А мрії ті блукають мов планети,
Ти знаєш їх; вони далеко...
Думки літають мов комети,
Їх міліони... мов лелеки
Вони летять до тебе в душу -
То радують, а то приносять сум...
Багато з них забуть я мушу,
Та доторкнуться знов душевних струн...
Життя - це космос, невідоме,
Незвідане буття людей,
Щось ми незнаєм, щось відоме,
А щось ховаєм від дітей...
Дві сторони - буття і духовна,
Такі заплутані, нелегкі...
Дві сторони - добро й гріховна,
Де тьма царить... немов у пеклі....
А де панує світло й благодать,
І де живем щасливі і веселі...
І можна ще багато вам сказать...
Життя - це космос, це - качелі....